- скудовчений
- —————————————————————————————скудо́вченийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скудовчений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скудовчити. 2) у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.). || Із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю тощо … Український тлумачний словник
скудовченість — ності, ж. Стан за знач. скудовчений … Український тлумачний словник